Арган. Панове, прошу пробачення за цю прикру сцену.

Анжеліка. У кожного, хто бере шлюб, є своя мета. Щодо мене, то я хочу мати чоловіка тільки для того, щоб ціле життя моє щиро й віддано його кохати; а через те, признаюся вам, я ставлюся до цього з певною обачністю. Є багато дівчат, які виходять заміж лише для того, щоб звільнитися від гніту своїх батьків, стати самостійними і робити все, що їм заманеться. А є й такі, шановна пані, що бачать у шлюбі лише комерційну угоду, що виходять заміж, сподіваючись одержати від чоловіка спадщину і розбагатіти після його смерті. Вони без усякого сорому перебігають від одного чоловіка до другого, щоб захопити якнайбільше добра. Такі особи, певна річ, не дуже перебирають, і їм однаково, за кого вийти заміж.

Беліна. Ви нині дуже красномовні! Хотіла б я тільки знати, що ви хочете цим сказати?

Анжеліка. Я, пані? Тільки те, що я сказала.

Беліна. Ви такі дурні, моя люба, що стаєте нестерпною.

Анжеліка. Ви, мабуть, бажаєте, пані, щоб я у відповідь казала вам нечемні речі? Але попереджаю вас, що я не зроблю вам цієї приємності.

Беліна. Ніщо не може зрівнятися з вашим зухвальством.

Анжеліка. Ні, пані, хоч би що ви казали.

Беліна. У вас якась безглузда гордість, якась нахабна самовпевненість, що примушує всіх тільки знизувати плечима.

Анжеліка. Хоч би що ви казали, пані, ви не виграєте нічого. Наперекір вам я зостануся розважною. А щоб ви перестали сподіватись, що доб’єтеся того, чого вам так хочеться, я звільняю вас від моєї присутності і залишаю вас.

Арган(до Анжеліки, що виходить). Слухай, ти! Вибирай одне з двох: або за чотири дні ти станеш з оцим добродієм до шлюбу, або готуйся в монастир. (До Беліни). Не турбуйтесь: я її приберу до рук.

Беліна. Мені дуже прикро, що я вас залишаю, мій хлопчику, але я маю пильну справу в місті. Я швидко повернуся.

Арган. Ідіть, моя кохана; та зайдіть до вашого нотаря, нехай він приготує те, про що ми говорили.

Беліна. Прощавайте, мій любий.

Арган. Прощавайте, моя кралечко.

Арган. Як ця жінка мене любить… Просто неймовірно!

Добродій Діафуарус. Добродію, дозвольте нам попрощатися з вами.

Арган. Будьте ласкаві, добродію, скажіть, якої ви думки про стан мого здоров’я?

Добродій Діафуарус(мацаючи пульс Аргановї), Ну ж бо, Тома, візьміть другу руку добродія Аргана: подивимось, чи добре ви розумієтеся на пульсі. Quid dicis? [11]

Тома Діафуарус. Dico [12] , що пульс добродія Аргана такий, як у хворої людини.

Добродій Діафуарус. Добре.

Тома Діафуарус. Що він твердуватий, щоб не сказати твердий.

Добродій Діафуарус. Дуже добре.

Тома Діафуарус. Нерівний.

Добродій Діафуарус. Bene. [13]

Тома Діафуарус. І навіть трохи підстрибує.

Добродій Діафуарус. Optime.

Тома Діафуарус. Що означає розлад спленічної паренхіми, тобто селезінки.

Добродій Діафуарус. Чудово.

Арган. Ні, добродій Пургон каже, що в мене хвора печінка.

Добродій Діафуарус. Авжеж! Кажучи «паренхіма», ми маємо на увазі і те, й друге, бо між ними існує тісний зв’язок через vas breve [14] , шлункові проходи і часто жовчні протоки. Мабуть, він приписує вам їсти багато смаженого?

Арган. Ні, тільки варене.

Добродій Діафуарус. Атож, атож! Смажене, варене — то однакові речі. Він вас лікує досконало, ви в добрих руках.

Арган. Добродію, а скільки дрібочків солі треба класти в яйце?