КОЛИ ТИ ЦИГАНУ ДАВАЛА

Коли ти цигану давала,

Хіба ти в матері питала?

Отож сиди і не кричи

І те, що є вже – бережи.

6.9.1974 р.

САРОЧКИ ТА ФІМОЧКИ

На Україні скільки знаю

У нас завжди були жиди,

Звідки ж євреї появились,

Звідки до нас вони прийшли?

Сьогодні ж спробуй того жида

Прилюдно жидом обізви,

То вас назвуть антисемітом

Ще й будуть вас судить вони.

А як хохлом нас називає

Ота, ви вибачте – зараза,

То зовсім того не вважає,

Що мов хохол, то теж – образа,

То де ж взялися в нас евреї?

І звідки в нас взялись Хохли?!

Чому ж їм дачі, привілеї?

А наші можуть й так орли.

Бо Сарочки, і Фімочки

Вони вже україночки.

Та як гівно не називай –

Воно гівном залишиться.

12.3.2013 р.

ТАМ, ДЕ НЕМАЄ ВІРНОСТІ

В житті повій не купував,

Купують тіло, а не ніжність,

А там, де ніжності нема,

Кому така потрібна вірність?

3.5.1983 р.

КОЛИ МИ ЖИТИ НАВЧИМОСЯ?

Коли ж ми жити так, як люди, навчимося?

Й коли, нарешті, станемо людьми?

І вже не станемо, як здавна повелося,

До всіх казати: Я ІДУ НА ВИ.

Невже ж ми так й залишимось вовками

І наступатимемо всім на мозолі?

І скільки ж будемо ми жити ворогами,

Мов на цепах – собаки вічно злі?

19.8.2013 р.

ЛЮБЛЮ ЛЮДЕЙ Я ЗА ВІДВЕРТІСТЬ

Я ні до кого зла не маю,

Бо надто вже людей люблю,

Все ж багатьох не поважаю

За їх зухвалість і брехню.

Людей люблю я за відвертість.

Та тільки, де, скажіть, вони?

Й на кого ви не подивіться –

Скрізь, де не глянеш – брехуни.

Тут і своє, ледве вродилось,

Ледве навчилося ходить,

І ще не вміє навіть пісять,

А вас береться вже учить.

По інтернету надивилось,

Що вже й не знаєш, що казать,

Воно вже знає, як родилось

Хоч ще й нема від роду п’ять?

А ви їм бачте про капусту,

Що, ніби, бусел їх знайшов,

Воно ж сміються: – Чи не з глузду

Ти часом, батечку, зійшов?

Й таке тобі вже відчебушить,

Що й не присниться вам таке,

Й як скаже щось – аж пухнуть вуші,

А ви говорите – мале.

1.8.1975 р. – 26.3.2013 р.

ЯКОЮ Я БУЛА ДУРНОЮ

За мною хлопці теж ганялись,

А я дурепа не давалась,

Сьогодні б може й не брикалась,

Так надто вже перестаралась.

5.9.1974 р.

ОЙ, ТИ ШУРА-ШУРА!

Як подивлюсь я на тебе,

Ой, ти Шура-Шурочка,

Губки в тебе, ніби мед,

А сама, як дурочка.

3.10.1974 р.

ЯКЩО ЖИВЕШ ТИ НА ВКРАЇНІ

Скільки живе Грицько в Полтаві,

А в нього всі думки про Русь,

Ну як же можу я сказати,

Що поцом я таким горджусь?!

О, ні якщо ти росіянин –

Свою ти мову пам’ятай,

Та як живеш на Україні –

То й мову Неньки поважай.

31.12.2000 р.

РАЦІОНАЛІЗАТОР

Нічим Тимку помить спинку,

Бо нема води в будинку,

А Новий рік без води –

Ні туди і ні сюди.

Всі бригади ні телень,

Грають в дурня цілий день.

– А хто хоче гроші мать? –

Хай з Дніпра йдуть воду брать. –

Засміявсь Тимко з дотепу,

Як лелека серед степу.

13.12.1975 р.

ПРОЙШЛА ПОРА

О, як хотів я подивитись

На цю красунечку, що йшла,

Й до її губок притулитись,

Та, видно, вже пройшла пора.

28.8.1970 р.

МОЖЕ ТИ ЗАПРОСИШ В ХАТУ