Й не знаєш, що з нею робить.

То ж не прийми ти за докори,

Бо робиш ти – не ті уколи.

5.3.2013 р.

ЖІНОК НЕГАРНИХ НЕБУВАЄ

Жінок негарних не буває,

І це не варто забувать,

І це жінки, звичайно, знають,

Тому й ногами тупотять.

Тому й кидаємось на кожну,

Немов коти на горобців,

Отож і хоче з нас їх кожний,

Хто б де ту дівку не зустрів.

5.3.2013 р.

СЛОВА, ЯК МІНИ

Ніхто нікого слухать не хотів,

А говорить ніхто не вмів,

Й слова літали, ніби міни

То від Олени, то від Зіни.

Як жіночки в гаю збирались,

Ми ними вічно красувались.

5.3.2013 р.

ОЙ, ПІДУ Я В ПОЛЕ

Ой, піду я в поле

Де отава коле,

Половлю очима

Я дівчат довкола.

Може там зустріну

Я свою дівчину,

Що мене кохатиме

Як Павла Тичину.

Може там спіймаю

Я дівча елітне,

У якої в пазусі –

Розкошує літо.

Хай би піді мною

Трохи «пострибало»,

Може б своїх хлопців

Більше шанувало.

5.3.2013 р.

СОПІЛОЧКА

А дівчина одним оком

Подивилася злегка,

І до мене посміхнулась,

Мов сказала: Я – така!

Ой, такая я така,

Як пампушечка,

Я м’якенька, я тепленька,

Як подушечка.

Ой, такая я така –

«Тарахтілочка»,

Й буду вам весь день співати,

Як сопілочка.

5.3.2013 р.

ТАМІЛА

Де ж ти ходиш, як душа без тіла,–

Знявши ліфчик, – мовила Таміла.

26.6.1990 р.

ОЙ, ЦІ ЖІНКИ!

Дав Господь і стан тобі, і вроду,

Ну, а ти ще й просиш нагороду.

Та яка ще більша нагорода,

Ніж твоя струнка жіноча врода?

20.9.1990 р.

НАРОД

Ніколи не чекав від влади,

Я ні подяк, ні нагород,

Бо кожен преться в нас до Ради,

Щоб поневолювать народ.

10.2.2008 р.

ТОРГАШІ СОВІСТЮ

У всіх редакціях лежали

Уже давно мої вірші,

Та їх чомусь не друкували,

Наші партійні діячі.

10.2.2008 р.

ЩО ТО ЗА ЖІНКА?

– Хоч би раз в житті змовчала! –

Жінку муж за душу,

– А щоб я була за жінка,

Щоб змовчала мужу?

2.1.1977 р.

ЯЗИК – ВОРОГ

Якщо хочеш, щоб тебе

Поважали всюди,

Не занось в сім’ю ти бруду,

І з сім’ї – між люди.

8.12.1976 р.

НАД СТАВОМ

Над ставом верби нахилились,

В садку дрімали снігурі,

А ми сиділи і дивились

Як Місяць плаває в Дніпрі.

14.1.1983 р.

ЩОБ ЛЮДИ ЖИЛИ

Я писав людьми живими

Свої вірші і думки,

І радів й сміявся з ними,

Як над вишнею шпаки.

20.12.1982 р.

НЕВЕЛИЧКА

Хоч сама і невеличка,

Які очі, яке личко!

Хто погляне на ту вроду,

То назад не буде ходу.

14.10.2011 р.

МИХАЙЛУ

Чому ти ходиш і сумуєш,

Неначе бусел по саду,

Бери вже краще ти півлітра,

Й пішли лякатимем біду.

4.12.2012 р.

МАНЮНЯ І ПУХНАСТА

Вона була, як кошенятко,

Що аж боявся в руки взять,

Аби створіння те пухнасте,

Гляди, зовсім не розім’ять.

2.12.2012 р.