1.7.2013 р.

ЩОБ ВИЙТИ ЗАМІЖ

Лесі

Якби й куди б ти не спішила,

Але завжди ти пам’ятай:

Старим не можна відмовляти

Навіть, якщо спішиш ти в рай.

Бо якщо будеш утікати? –

Не вийдеш заміж – мусиш знати.

– А я ще й не збираюсь заміж, –

Кивнула діду і пішла...

– А ти в подружки... запитала,

Як про це думає вона?

Отож, не кидайся словами,

І не біжи, як мишка в млин,

І треба, щоб завжди ти мала,

На всіх в запасі п’ять хвилин.

19.8.2013 р.

ЧОГО ТИ ХОТІЛА

Чого ти хотіла,

Того і добилась,

Замість, щоб радіти,

Ти пішла втопилась.

От і плавай з рибками,

Я чіпать не стану,

Ну хіба як в річці

З рибки – раком станеш?

9.7.2013 р.

НЕСПОКІЙНА СТАРІСТЬ

Постарів я, постарів,

Та чомусь не віриться,

Бо яку б я не зустрів –

То кортить погрітися.

9.7.2013 р.

КУДА ДІВАЛАСЬ СИЛА?

– Ой, дівчата ви, дівчата,

Що сталося з Вами?

Колись всіх вдержать міг членом

– А зараз?

– Не можу – й руками.

20.9.2013 р.

ЯКЩО ТИ РОЗУМНА

Якщо хочешь, щоб на тебе

Не казали – дура,

В рот води ти набери –

Й сять сиди ти, Шура,

А як хочеш, щоб про тебе

Говорили рими,

То тримай відкриті стегна,

Ну, а рот – закритим.

23.9.2013 р.

ЯКЩО НЕ БЕРУТЬ ЗАМІЖ

Дівчат розумних розхватали,

Навіть і тих – які втікали,

А чарівні так і дають,

А що ж? – як заміж не беруть.

23.9.20113 р.

ЩО МЕНІ РОБИТЬ?

Я не знаю, що робить,

Як мені надалі жить?

Бо як ляжу під сосною,

Ти між жінкою і мною.

28.6.2013 р.

ЦІЛУЙ МЕНЕ!

Коли у небі грім гримить

Й на березі роса,

Цілуй мене, цілуй мене,

Так хочуть небеса!

28.6.2013 р.

Я ОБ’ЇЗДИВ ВСЮ РОСІЮ

Ну нащо, скажи, ти брешеш? –

До колеги Яценюк.

– Бо за це держава платить, –

Відповів йому курдюк.

Хочеш глянуть ти на банду,

Що у нас в законі?

Там вона в Верховній раді,

Ніби на долоні.

От до чого дожились ми,

Можна все вже говорить,

А держава, як горіла,

Так і досі все горить

Гляньте ви на Президента,

Це хіба не бандитизм?

Тратить, людоньки, мільйони

На повій і на стриптиз.

Я об’їздив всю Росію

Від кінця і до кінця,

Та ні в жодному подвір’ї

Я не бачив деревця.

Я об’їздив всю Росію,

Весь Сибір, й Далекий край,

Та як в нас – таку стихію,

Ще не бачив й Юлій Гай.

Я кинув виклик всьому світу

І не жалію, ані чуть,

Не терплю тих спритних хлопців,

Які під себе все гребуть.

Скільки житиму – не знаю,

Але радий, що живу,

І хоч мало друзів маю,

Та зате їх всіх люблю.

6.7.2013 р.

СОЛОДЕНЬКІ ОБІЦЯНКИ

В нас Верховна – інкубатор

Самих “праведних” ідей,

Бо що роблять депутати,

То, звичайно, для Людей.

От, наприклад – депутатам

(Бо робота в них тяжка),

Тим, хто їде у Карпати –

І путівка дармова.

Там – дорога, оздоровчі,

Та ідеї щоб рішать, –

Хлопцям сотовий, комп’ютер

Й на тріпню по тисяч п’ять.

Їм безплатна медицина,

Санаторії, таксі,

Одним словом, як не скажеш

Комбінаторам – «мерсі»,

І за нас ті не забули

(Як же їх не похвалить?!),