Моє серце застогнало,

Ніби пугач у саду,

Коли я побачив Галю,

У прохожих на виду.

4.3.1972 р.

ПРО ЩО ШЕПЧЕ ОСІНЬ?

– Про що шепче осінь в сосновому лісі? –

В ялини береза спитала.

– Ну, звісно, про літо, про Сонце, про квіти,

Але не про хліб, і не сало.

13.9.1974 р.

ДО ЧОГО ДОЖИЛИСЬ

О, пішов тепер народ,

Ой, рятуйте людоньки!

І куди ти не поткнись –

Скрізь одні Іудоньки!

От до чого дожились

Скрізь де ступиш – міна,

На що глянь вже – не твоє,

От вам і Вкраїна!

Цілий день понад рікою

Невгамовний соловей,

Ой, як хочеться порою

Всім навішать мандюлей...

1.10.1975 р. – 1.4.2013 р.

НАД РІЧКОЮ ТУМАН

Над річкою туман сміється

Й в костюмі білому стоїть,

А поруч з ним коза пасеться

І обгризає білий цвіт.

А козлик. що прибіг до неї,

Прохає ніжності в її,

Вона ж – коза сміється з нього:

Захочу дам, захочу ні!

24.9.1975 р.

ЗНАМЕНИТА ВАРКА

Хто сказав, що я дурепа? –

Вигукнула Варка, –

Зате вмію краще всіх я

І на всіх я каркать.

14.06.2013 р.

ЗА ПОЦІЛУНОК

Щоб лице своє відкрила

І дала поцілувати,

Все, що тільки б попросила,

Я б велів тобі віддіти.

26.8.2013 р.

ЗАРПЛАТА

У Сашка, мого сусіда,

Морда, як у ката.

– Була б й в тебе така сама

Щоб така зарплата.

15.06.2013 р.

СИНОЧКИ

Ну й пішли уже синочки,

Хай Господь їх береже! –

Гроші в Люди позичають,

А матуся віддає.

АЛІМЕНТИ

Ну й матуся в дяді Саші,

Де дурнішу взяти.

Саша робить аліменти,

А старенька платить.

16.06.2013 р.

ХОЧЕШ МАТИ РОДИЧІВ

Хочеш мати родичів,

Не даруй їм калачів,

Бо калач вони з’їдять,

А вас пошлють... Куди? – сказать?

16.06.2013 р.

НА ДІВЧИНУ ПОДИВИВСЯ

На дівчину подивився,

Ледь цяцьками не вдавився.

15.06.2013 р.

ШАНОВНОМУ РУСТАМУ

Замість того, щоб піти

І спіймати Зайця,

Любить він тягнуть резину,

Як кота за яйця.

8.07.2013

ЛЮБОВ І ХЛІБ

За що боровся, на те і напоровся, –

Як кажуть люди у житті, –

Як нас гнобили, так і гноблять

Ті недоторкані «святі».

Земля уся залита кров’ю,

Куди не глянеш – скрізь грабіж,

А люди дудлять мовчки «Водку»,

Й кричать жидам всім – браво, біс.

От як живемо ми сьогодні,

Хто владу мав – той все загріб,

Чому й стоять дівки голодні

Й міняють честь свою на хліб.

24.6.2013 р.

ЗА ВІДВАГУ

Не знаю, що таке життя,

І що в нім краще, а що гірше?

Та з кожним роком, хоч убий,

Люблю жінок все більше й більше.

Чи то був сіренький такий?

Чи був в житті такий незрячий?

Чи у красі не розбиравсь?

Чи чарівниць в житті не бачив?

Бо всякий, та ще новий цвіт

Він, мов магніт до себе тягне,

Ну як його ти обійдеш? –

Як він вітрами, щастям пахне.

Бо як погляну з сторони

На ту струнку веселу звабу...

Я б всі віддав їй ордени

За їх красу, і їх відвагу.

26.6.2013 р.

ТАЛАНТ І ОБМАН