Тут ось вилупилось тільки,

Й вже до хлопчиків біжить.

12.7.2013 р.

КРАСУНЯМ

Кому треба ваша ніжність

Як нема поваги?

Як у вас на першім місці –

Гульки та розваги.

11.7.2013 р.

ЩОБ МАТИ ЗАРПЛАТУ

– Будеш мати депутата,

Буде секс, буде й зарплата,

Так що юбку вище, Нато,?

І гайда шукати «тата».

16.7.2013 р.

ЛЬОВІ

Із одним, браток, яйцем

Ти не станеш жеребцем,

Тож уже, як ти не милься,

В кавалери – не годися.

14.7.2013 р.

САМООБМАН

Самообман тим наглуватий,

Що вас не треба умовляти.

16.7.2013 р.

ГУЛЯЄ ПРОХОЛОДА

Дозволь на тебе надивитись,

Й твоїм наніжитись лицем,

О, як же хочеться любити

Й твоїм стать вічним «стрибунцем».

Дозволь насититись тобою

Й твоїм напитися теплом,

О, як би я хотів, щоб стала

Моїм ти вічним маяком.

Вже обсіла ранок прохолода,

Ясний день десь тільки що проснувсь,

І пішов гуляти по городам,

Й розкидати по садку мій сум.

Мати Божа! Що, скажи, зі мною,

І чому за світ я цей борюсь?

І чому я й досі не з тобою?

Хоч про це й подумати боюсь.

31. 7. 2013 р.

МАЛЕ ТРІПЛО

Так як Сонечко зійшло –

Так й прийшло мале тріпло,

Куди мама і воно,

Щоб купила ескімо.

12.7.2013 р.

СОБАКА В ХАЛАТІ

Сусід пропонує собаку сусіду,

А той посміхається й каже він діду:

– Навіщо ж мені дві собаки у хаті?

Хватає і тої що ходить в халаті.

13.7.2013 р.

ВАЛЕРКА І ДІАНА

Сказав Валерка кине пити,

І, навіть, вже палить не стане,

Якщо зуміє вговорити

Нашу красунечку Діану.

27.7.2013 р.

ЗА ТОБОЮ

За тобою, за тобою, за тобою

Я біжу, немов біда мчить за журбою,

Я лечу завжди, кохана, із журбою,

Бо ти й досі ще, рідненька, не зі мною.

Вже пройшла весна і жарке літо,

Як же ждав я огненного цвіту,

А вже над полями осінь сива,

Всі поля туманами покрила.

А на скронях вихрить завірюха

Зрілим цвітом спогадів і мрій,

І теплом вже тим мене не гріє,

Від якого вічно шеленів.

13.6.1992 р.

ЯКЩО ПОМРУ

Як помру я, мила,

То не плач одначе,

Посади вербичку,

Хай вона поплаче!

А як зійде Сонце,

Витри вітром слізки,

Й поруч із вербичкою

Посади берізку!

А щоб менше плакали

І були веселі,

Посади веселого

Поруч з ними клена!

А сама, кохана,

Встань і не журися,

І за Україну

Богу помолишся!

17.6.1992 р.

МОЇ ВІРШІ

Я бачу те – чого не бачать інші,

Звідти і йдуть мої всі вірші.

27.7.2013 р.

БОГ ПОМОЖЕ

Були ми ніжними і злими,

Були наївними й німими,

Якими тільки не були?

Поки в Союзі ми жили.

Але сьогодні, як ніколи –

Вже знаємо, хто Гриць, Микола,

Хто на що здатний, хто що може,

Хто чарку випити поможе.

А хто, звичайно, й дві чи три,

Адже й такі є в нас орли.

Бо як в сусіда є торти,

Як же йому не допомогти?

Отак й живемо, хто як може,

Бо вірять всі, що Бог поможе.

20.9.1992 р.

ЯКБИ НЕ ЯЗИК