Шрифт:
Що не боїться він дружини
Якщо його гукають в парк.
Для мене друг – хто любить правду,
Й за вас піде хоч з ким на ВИ,
І сяде з ним як тре» – за парту,
Як треба щось допомогти.
Для мене друг то так, як мати,
А не якийсь тобі брехун,
Що може все наобіцяти,
А сам чкурнути десь в буркун.
5.8.2013 р.
ДРУГОМ ТИ НЕ БУВ
Другом ніколи ти не був,
І ним ніколи вже не станеш,
Бо більше всіх – себе любив,
Ну, а на честь тобі – начхати.
4.8.2013 р.
Я ВСЕ ТОБІ ПРОЩУ
За поцілунки все тобі прощу,
І тут вже нічого судачить,
Й коли веселий день прийде,
Тоді за все тобі віддячить.
28.7.2013 р.
ПУХНАСТІ
Куди ж це все воно годиться?
Куди ж ідемо ми, куди?
І скільки ж можна вже свариться
Із-за якоїсь вже… біди?
Куди ж ведуть нас всі ці Мойші? –
Ці дипломовані уроди,
Що їм на кожного з нас чхати,
Вже незалежно від погоди.
А з виду всі такі пухнасті,
Що хочеться аж в руки взять,
А як придивися гарненько,
То кожний рвач з них, або – кат.
Якби з них думав хто про завтра,
Або хоч трохи про народ,
Я б їм писав би дифірамби,
Щоб все собі не пхали в рот.
4.8.2013 р.
ТРУДОВИКИ
Я знаю, що про нас говорить
Той Богом вибраний народ,
Їх не цікавить наше горе,
Їм би жінки та бутерброд.
Я знаю, як нас називають
Ті Богом вибрані сини,
Й чому до нитки роздягають
Нас всіх ті «праведні» пани.
Й, видно, що люблять ЦЮ роботу,
Бо ж ходять в офіс і в суботу.
4.8.2013 р.
ТИ ВЖЕ НЕ ТОЙ
К.В.Є.
Ти вже давно не той, Володя,
Якого я колись любив,
Бо ту любов, що мав до тебе,
То ти її давно вже вбив.
5.8.2013 р.
ДУРЕНЬ
Якщо думаєш, я – дурень,
Помиляєшся, браток,
Бо, де бачив ти щоб дурень
Стільки мав в житті думок?
Що я їм в житті довіривсь,
Що люблю їх більше всіх?
А, можливо, і правий ти,
Що від них не маю втіх?
14.7.2013 р.
ДУМКА, ЦЕ – МИТЬ!
Думка, це – мить.
Лише зумій на всім лету її схопить,
І зупинить!
І стане вічністю вона,
Як буде розуму повна.
А, якщо схопиш ти ту мить,
То з нею будеш й сам ти жить.
5.9.1991 р.
НУ ЩО ТОБІ СКАЗАТИ
Ну що тобі я можу й ще сказати,
Якщо тебе учили красти і стріляти,
Ще й брехати?
3.8.2013 р.
ПРО СВІЙ НАРОД
Мені байдуже, що про мене скажуть
Оті святі, що гноблять мій народ,
Але за кожного я українця ляжу –
Якщо, звичайно, він не ідіот.
І чхать хотів на всякі пересуди,
І як вони, їх буду теж пороть,
Щоб всі бандити те відчули,
Що українці, теж – народ.
4.8.2013 р.
УНІТАЗ
Ой, до чого, добрі люди,
Ми сьогодні дожились,
В кожнім офісі три ... леді,
Чи було таке колись?
Кожну сукню, як одягнеш –
Носиш поки не протреш,
А сьогодні одягла раз
І під ніж, або під прес.
Навіть цар колись Микола
Золота не одягав,
І ходив як всі довкола
Й іншим теж не дозволяв.
Ну, а зараз подивіться
На сучасних ви нікчем:
З голови до ніг прикраси,
А в роботі тільки член.
Діаманти – де не глянеш,
Аж від носа до пупка,
Навіть й там, де сором глянуть,–