Шрифт:
1.10.1973 р.
ДОЖИЛИСЬ
Був час, що ми у хвіст і в гриву
Могли вам хоч яку кобилу,
А зараз ми даємось диву,
Бо вже не можемо і милу.
24.71973 р.
ПРИМАНОЧКА
Душа, немов, аеростат,
Ніби настала в ній розруха,
Що хочеться тебе узять
Й тебе підняти вище вуха.
І хочеться ще більш любить,
Й тебе – свою паняночку,
Хоч краєм пальчика схопить,
За ту… твою приманочку.
Піти десь в поле, де жита
Всю ніч шепочуться з вітрами,
І ті сосочки цілувать,
Що не дають нам спать ночами.
16.10.2011 р.
НА КРАЮ ЗЕМЛІ
Сонечко вмостилось, мов на голові,
Прямо серед степу на м’якій траві,
І сміється весело людям з далени,
Ніжно поглядаючи, ніби з глибини.
Визирнуло Сонце десь із-за дібров,
І жбурнуло променем у юначу кров,
І тепер у жилах в юнака бурлить,
І на котру гляне, хоче всіх любить.
5.11.1973 р.
ХТО КОХАЄ
Хто кохає – той співає,
Не діждеться ночі,
Той до дівки поспішає,
Щоб їй глянуть… в очі.
Як теплом від жінки віє –
Навіть хата молодіє,
А як в міні ще пройдеться,
Щось із хлопцями стається,
Очі в хлопців, як в сови,
Вмить – від ніг до голови.
А як вгледять ще шиньйон,
Ніби виграли мільйон,
А тому ото блукають,
Й лізуть ті – куди не знають,
Й щоб отой мільйон знайти,
Кожну дівку зупиняють.
А як та наставить роги,
То хапайте в руки ноги,
І мерщій тікай ти з хати,
Як не хочеш горя мати.
Бо страшнішої тварини
Не знайдете в ті хвилини.
13.10.2011 р.
СОНЦЕ ГРАЄ
Сонце грає в кожнім серці
Струнами життя,
Бо воно людей об’єднує
Ритмом почуття.
5.11.1973 р.
ПРО ЩАСТЯ
В нас говорять всі про щастя,
Тільки, де воно, скажіть?
Бо ти поки знайдеш Настю,
Зможеш, навіть, постаріть.
А тому шукайте в полі,
Де джмелі весь день гудуть,
Де стоять стрункі тополі,
Й рідну землю бережуть.
8.9. 1974 р.
ЩО КРАЩЕ?
Що є краще? – я не знаю:
Осінь, літо чи зима.
Та коли тебе стрічаю,
Цілий рік тоді весна.
8.9.1974 р.
КОЛИ НЕМА КВАРТИРИ
Любов – це те, коли спокою
Нема вночі вам, а ні вдень,
Коли вона іде з тобою
І вас обпалює вогнем.
Коли той бюст вас вічно коле,
І не дає ночами спать,
І вас всю ніч гукає в поле
Щоб вам ту казку показать.
9.9.1974 р.
ОСІНЬ – ПЕРУКАР
Осінь всі дерева поголила,
Що були в веселому вбранні,
Залишила лиш плоди дозрілі,
Що горять під Сонцем, як вогні.
А зима уже не за горами,
Дід Мороз на білому коні
Мчить із подарунками ярами,
Щоб роздать їх діткам і мені.
15.9.1976 р.
КОЛИ НА МЕНЕ ПОДИВИЛАСЬ
Теплим літом з твого личка
Полум’ям війнуло,
І від того моє серце
Жаром спалахнуло.
З того часу, моя мила,
Спокію не знаю,
Бо тебе і вдень, і вночі
Як з віків чекаю.
З того часу з моїм серцем
Щось неначе коїться,
Ой, як хочеться до тебе,
Десь в гаю пристроїться...
5.7.1979 р.
ПІТИ Б ДЕСЬ В ПОЛЕ
Від вас нічого я не хочу,
А всього лише обійнять,
І в ваші очі волошкові
Всю ніч, як в небо – заглядать.