А дівчина, як оса.

3.9.2011 р.

СКАРБНИЦЯ

Ну й скарбниця в тьоті Нони,

Є куди зливать гормони!

21.8.2011 р.

«ВЕЛИКИЙ ЧОЛОВІК»

Він був великий – чоловік – ростом,

І мав живіт, немов – кавун,

Бо він не знав ніколи посту,

Й крутивсь на кухні, ніби в’юн.

7.9.2011 р.

БОГ ПРОДИКТУВАВ

Себе розумним не вважаю,

Хоч і багато написав,

То не моє все, вибачайте,

То Бог мені продиктував.

4.9.2011 р.

ЦВІТ МОЄЇ НАЦІЇ

Ви погляньте на ті грації,

Так то ж цвіт моєї нації.

4.9.2011 р.

ДІД ПОМЕР

– Дід помер. Коли б ще й батько –

То було б усе моє, –

Крикнув Гриць й в ту ж мить схопився

Він за серденько своє.

6.9.2011 р.

ЩОБ НЕ ТА... КВІТКА

Ми обожнюємо жінку,–

І це скаже будь вам хто,

Та не будь в них тої квітки –

І не глянув би ніхто.

9.11.2007 р.

НА ВИПАДОК ВІЙНИ

Якщо на випадок війни,

Куди ж втікатимуть жиди?

Бо стільки бід ті натворили,

Що вже й терпіть нема їх сили.

9.11.2007 р.

ХІБА ЦЕ ЛЮДИ?

Ну що сказать про депутатів?

Хіба то люди? То ж – пірати.

Він тільки й дивиться, той кнур,

Як би йому побільше – дур,

28.10.2010 р.

ЩОБ СВІТ БУВ ЩАСЛИВИЙ

Я хочу світ цей насмішить,

Поки ще з чого є сміяться,

Хоч ті, що тягнуться до втіх,

Ті вже нічого не бояться.

17.2.2010 р.

ТВОЇ КІЛЬЦЯ

Оті кільця, що в тебе в блузі

Манять ще більш, як квіти в лузі.

О, як би їх хотів схопить,

Щоб з них кохання вічне пить.

Оті кільця, що в блузі в тебе

Манять ще більш, як луг і небо,

Бо жить без лугу я б ще зміг,

А от без них я, як без ніг.

28.9.2011 р.

ЖІНКА, ЯК МОРЕ

Моя дружина, ніби – море,

Яка те й робить, що шумить,

І як би ви вже не старались,

Як розійдеться – не спинить.

10.9.2011 р.

ТАКУ, ЯК ТИ

Якби таку, як ти, я мав,

Певно, б ніколи не дрімав.

Й на килимі весняних трав,

Я б кожен день тебе кохав.

24.2.2010 р.

ЯК ЗІЙДЕ СНІГ

Так як сніги зійдуть з травиці,

Я знаю, прийде такий час,

Що всі дівиці таємниці

Повиставляють напоказ.

24.2.2011 р.

ВІДСМІЯЛИСЯ ВУСТА

Віддивились очі карі,

Відсміялися вуста,

І на кого вже не гляну –

Той не той, і та не та.

9.9.2011 р.

НА ОКРАЇНІ ЛІСУ

Усівся Місяць над лісочком,

Й за хлопцем ніч спостерігав,

Як той у дівчини з чубочком

Чогось всю ніч в гаю благав.

Вона ж впиралась, не давалась,

Й не відпускала ні на крок,

Та, видно, щось під ранок сталось,

Бо хлопець все-таки замовк.

А в стороні сосна з сосною,

Де протікав лісний струмок,

Одна одній поміж собою:

– Ти подивись, юнак замовк.

7.5.1957 р.

МОЯ КРАСА

Я всіх вас в пам’яті несу,

Мої шановні, Галі, Нелі,

І вашу зоряну красу

В серці ношу, немов в портфелі.

24.2.2010 р.

СВОЇМ КОХАНИМ

У свій би час, я всіх би вас...