2.4.2013 р.

БРЕХНЯ НА ЗАКУСКУ

На Катюшу, що з контори

Кажуть – балалайка,

Бо любила вихвалятись,

Що знатна хазяйка.

В холодильнику у неї –

Кури та ковбаси,

Що привозять їй за втіху –

Різні ловеласи.

І що, мов за шури-мури,

Рятуй мене Боже!

Їй такі приносять кури

Що й піднять не може.

Стільки в хату наносили

Що вже й ніде стати,

А як гості за стіл сіли

Нічого й подати.

Отакої! Гості встали

І купили гуску,

Аби їм не подавали

Із брехні закуску.

4.4.1976 р.

ТРУДОВА ЛЮДИНА

Рачкову Василю Михайловичу

Є такий в нас виконроб,

Кожен день він милиться,

Ладен кожному дать в лоб

Хто на нього дивиться.

Все на складі в нього є

Що душа бажає,

А спитайте на ремонт,

Скаже, що немає.

Так ото готовий дім,

Люди ждуть роками,

Бо хапун наш виконроб

Тягне все з синами.

Все уже у нього є –

Дача і машина,

Он вона яка, дивіться,

Трудова людина!

6.5.1975 р.

ЩО ЗА ПТИЦЯ?

Відгадайте ви загадку,

Люди мої милі,

Хто в робочого сидить

Все життя на шиї?

Хто кричить на трударів,

Й ладен їх загризти

Лиш за те, що трударі

Хочуть також їсти.

Й перед вами той пічкур

Буде так носитися,

Що й не скажеш, що він кнур,

Треба ж так прижитися!

6.5.1975 р.

ДОСИТЬ ГОНОРИТИСЯ!

Пожив трохи й будь здоров,

Досить гоноритися,

Дай бо й іншому в лайні

Трохи ще поритися.

28.5.1983 р.

ВІДЛЮБИЛИ ОЧІ МАТЕРІ

Відлюбили очі матері,

Відпестили руки,

І сидить стара в хатині

Гріє свої муки.

Поорала старість скроні,

Ніби плугом личко,

А була ж колись прудка,

Як в гаю синичка.

І хоч як було їй тяжко,

Та не впала духом,

А, щоб мамка не скучала –

Син привіз їй внука.

Сидить мамка біля грубки

Дрова підкидає,

І не знає, що над нею

День вже догоряє.

Сидить мати й поглядає

Цілий день в віконце,

А вже й зорі засвітились,

І зайшло вже Сонце.

Де ж ти, синку, чом не їдеш,

Дай про себе знати!?

А над полем зійшов Місяць

Щоб матір приспати...

8.10.1970 р.

ЯКІ РИБКИ!

О, ви погляньте, які рибки

В купальниках гуляють в нас,

Що хоч не хочеш, станеш дибки,

Оце так фірма, це так клас!

21.5.1983 р.

КОЛИ ТЕБЕ ЧЕКАВ

Яка тебе біда скрутила,

Який ведмідь на вухо став?

І де тебе біда носила,

Коли тебе всю ніч я ждав.

29.4.1983 р.

ГОЛОВІ ПРОФКОМУ

У профком біжать зайці,

Щоб дали їм всім штанці,

І до шефа: – Батьку наш,

Ніде жити діткам в нас.

В Вовка бачиш п’ять кімнат

В нас по п’ятеро зайчат.

А надворі завірюха,

Не витримують вже вуха.

Протяги весь день гасають

Руки, ноги відмерзають,

Як же будем план робити,

Якщо нам нема де жити?

15.12.1974 р.

НЕ В ТОЙ ПОТЯГ Я ПОПАВ

Все життя про щастя думав,

Все життя тебе шукав,

Й зрозумів, як одружився –

Не в той потяг я попав.

6.4.1975 р.

ВІРЮ В ЛЮБОВ

Люди говорять, що щастя нема,

Бо, видно, не вміють любити,

Та й щастя для них то, як хлопцю тюрма,