Шрифт:
То також роздінуся.
8.3.1975 р.
НАТХНЕННЯ
Коли я на тебе поглядаю,
Тільки ти, кохана, помани,
Прибіжу з закритими очами,
Яби міг твої побачить сни.
Більшого натхнення я не знаю
Від гаїв, від тебе і віршів,
Як тебе я в лузі зустрічаю,
Там де річка, верби і хрущі.
Всі тобі віддам свої пориви,
Пристрасть, свою волю, почуття,
Тільки ти зроби мене щасливим,
Хай хоч раз – але на все життя.
13.5.1983 р.
ЯКЩО ДОЗРІЛА
Відпочинь, моя лебідко,
А працюють хай воли!
Бо, якщо дозріла квітка
Тре’ її – туди й сюди.
Бо якщо той пиріжок,
Мати і не брати,
То і теща навіть вас
Вижене із хати.
Та і сам як не погладиш
Чудо те патлатеньке,
То хоч як би не втомивсь,
А не будеш спатоньки.
17.5.1978 р.
ЯКЩО ПРИЙШЛА
Якщо залишила надію,
То ти її не віднімай,
І ось що ще скажу, дівчино,
Або, або, або валяй.
А вже якщо прийшла до мене,
То коровай свій не ховай,
І, або геть тікай із хати,
Або із себе – все знімай.
23.5.1978 р.
БОЮСЬ ЗАКОХАТИСЯ
Цілу ніч не можу спать,
Цілу ніч не спиться,
От що значить перший раз
У житті влюбиться.
5.9.1974 р.
ВСЕ, ЩО ЛЕГКО ДАЄТЬСЯ
То не жінка, що легко дається,
Й не мужчина, що зразу бере,
Бо все те, що нам легко дається,
Так же легко і швидко помре.
14.9.1974 р.
ШУКАЮ ЛЮБОВ
Мені твоя любов не треба,
Бо я шукаю сам свою,
Тому ото і провіряю,
Я кожну жіночку в гаю.
9.9.1974 р.
ЯКЩО ВАМ НАБРИДЛА ВОЛЯ
Якщо вам набридла воля
Ще й занадто дуже,
Постарайся одружитись
Як хутчіше, друже.
І тоді, немов рукою,
Зніме ту нудоту,
Що й не знатимеш спокою,
Навіть і в суботу.
Будеш ждати понеділка,
Як зима овчинку,
Тільки вже не для розваги
А для відпочинку.
І тоді тобі повірю,
Любий ти мій друже,
Що не було ума в тебе
І більше не буде.
10.11.1975 р.
НА БУДОВІ
Все нові й нові бригади
Шле на поміч нам райрада,
Й ті приходять, й ні телень,
Й так від ранку – цілий день.
Проте, роблять ті, чи ні,
А гони їм трудодні,
Бо у них є, бачте, діти,
Які хочуть теж радіти.
То ж візьме той фраяр лом –
І мерщій у гастроном,
Потім цілий день чаюють,
Наші ж цілий день працюють.
12.12.1975 р.
ЛЮБОВ, ЯК ВІРУС
Тебе ще я не стрів, кохана,
Але я знаю, що ти є,
Бо та голівка конопляна
Мені спокою не дає.
І я її весь час чекаю
Із сивизни усіх віків,
І те, що ти прийдеш, я знаю,
Інакше я б тут не сидів.
Як плюс завжди знаходить мінус,
Так само я знайду тебе,
Бо знаю, що любов, як вірус,
І він мене не обійде.
13.3.1975 р.
ЯК НАД ПОЛЕМ ЦАРЮВАЛО ЛІТО
Як над полем царювало літо,
І гуляв по житі вітерець,
Ти тоді мені принесла квіти,
Що світились вогником кілець.
З того часу спокою не маю,
І не знаю, де себе дівать?
Бо як я на квіти ті погляну,
То очей не можу відірвать.
5.7.1979 р.
ЩОБ БУЛО ЧИМ ВІДБИВАТИСЬ
Тобі нічого не скажу,
Нащо тобі, скажи, це треба?
А те, що просиш покажу,
Коли запросиш ти до себе.